Тарасу-Пророку
200 літ пробігло, проминуло,
Як народивсь у Моринцях Тарас,
Та голос і сьогодні його чуємо,
Слова його через віки летять до нас.
Ні, ти не залишився у минулім,
Ти – батько наш, за волю ти страждав,
Ми ж твої діти і онуки,
Йдемо дорогою, що нам заповідав.
Ніхто не зміг тебе скорити,
Ніщо зламати духу не змогло:
Ні тюрми, ні заслання, ні тяжка робота,
Ти жив, творив, вірив у правди торжество!
Яке ж могутнє твоє слово,
Яке величне й зазивне!
За Україну і за рідну мову,
За незалежність нашу знову
Воно струмує, б’ється і живе!
Гавей Р., 11 клас
|