Пам’ять про Шевченка
Він до болю любив Україну
І хотів нам це пояснить.
Ось! Нарешті
Ми всі зрозуміли,
Як по-справжньому треба любить…
І писав він знову і знову,
Все про долю свою він писав,
Та вкраїнську оспівував мову
Так любив її й так шанував.
І його заповітне бажання:
«Україну ти, друже, люби!
За Вкраїну, щоб завжди стояли
Могутні й мужні козаки,
Щоб душу й тіло віддавали
І голови свої поклали».
Так не забудьмо ми Тараса,
Йому даруємо ці дні,
Щоб Україна пам’ятала,
Що Шевченко для неї зробив
Затока Т., 7 клас
|